Перейти до вмісту
Pandus
uk Змінити мову
Меню

Безбар'єрність держсайтів: ДСТУ EN 301 549 і постанова КМУ №757

· 5 хв читання

Державні сайти в Україні мають відповідати вимогам доступності, і технічною основою цих вимог є національний стандарт ДСТУ EN 301 549:2022, ідентичний європейському EN 301 549 V3.2.1, тобто для вебу це критерії WCAG 2.1 рівнів A і AA. Пов'язаний нормативний акт — постанова Кабінету Міністрів України №757 від 21 липня 2023 року «Деякі питання доступності інформаційно-комунікаційних систем та документів в електронній формі». Для підрядника це означає просту річ: вимоги до доступності з'являються в технічних завданнях тендерів, і на прийманні робіт замовник хоче бачити звіт про перевірку.

ДСТУ EN 301 549 і постанова КМУ №757: що це

ДСТУ EN 301 549:2022

Це український національний стандарт, який повторює європейський EN 301 549 версії V3.2.1. Стандарт охоплює не лише сайти, а й мобільні застосунки, документи, програмне забезпечення і обладнання. Для вебсторінок його розділ про веб посилається на критерії успіху WCAG 2.1 рівнів A і AA: контраст, текстові альтернативи, підписи полів, керування з клавіатури, структура сторінки, сумісність з допоміжними технологіями тощо.

Важливий нюанс: у ЄС уже опубліковано нову версію EN 301 549 V4.1.1 на основі WCAG 2.2 (вересень 2026 року). Українська версія стандарту станом на жовтень 2026 року відповідає V3.2.1. Якщо сайт уже відповідає WCAG 2.2 AA, він відповідає і WCAG 2.1 AA, тож перевірка за новішою версією нічого не ламає. Про відмінності — у статті що змінилося у WCAG 2.2.

Постанова КМУ №757

Постанова від 21.07.2023 стосується доступності інформаційно-комунікаційних систем і документів в електронній формі в публічному секторі. Ми не переказуємо тут її окремі пункти: перед підготовкою пропозиції чи ТЗ прочитайте чинну редакцію на офіційному сайті Уряду (посилання — у розділі «Джерела») і звірте, які саме системи і документи охоплено, хто відповідає за виконання і які терміни встановлено.

Кого це стосується на практиці

  • Підрядників, які роблять сайти й сервіси для органів влади, громад, лікарень, закладів освіти та інших розпорядників публічних коштів.
  • Студій, що беруть участь у тендерах через Prozorro, де в ТЗ вказано WCAG 2.1 або ДСТУ EN 301 549.
  • Команд підтримки, які на період гарантії відповідають за те, щоб нові сторінки не погіршували доступність.

Для приватного бізнесу в Україні такі вимоги наразі прямо не встановлені. Законопроєкт «Про цифрову доступність» №14278, підготовлений на основі європейських директив 2016/2102 і 2019/882, зареєстровано у Верховній Раді 05.12.2025. Чи ухвалено його і в якій редакції, треба перевіряти на сайті парламенту: не варто будувати продажі на припущенні, що закон уже діє. Окремо: українські компанії, які продають споживачам у ЄС, можуть підпадати під європейський EAA. Про це — у путівнику по EAA.

Як вимоги потрапляють у ТЗ і на приймання

Типовий шлях виглядає так:

  1. ТЗ тендеру містить вимогу: «сайт має відповідати вимогам доступності WCAG 2.1 рівня AA / ДСТУ EN 301 549:2022».
  2. Під час розробки команда орієнтується на ці критерії: семантичну розмітку, контраст, підписи, клавіатуру.
  3. На прийманні замовник просить підтвердити відповідність: звіт про перевірку, протокол тестування або висновок фахівця.
  4. Під час гарантії контент наповнюють співробітники замовника, і нові сторінки часто повертають старі помилки: зображення без alt, PDF без структури, таблиці-картинки.

Найслабше місце — пункти 3 і 4. Звіт на прийманні часто роблять одноразово вручну, а після нього ніхто не перевіряє сайт регулярно.

Який звіт потрібен підряднику

Звіт для приймання має бути зрозумілим не лише розробнику, а й представнику замовника, який його підписує. Що в ньому має бути:

  • Перелік перевірених сторінок і дата перевірки.
  • Знайдені проблеми з прив'язкою до критеріїв WCAG 2.1 і пунктів ДСТУ EN 301 549:2022.
  • Серйозність і пріоритет кожної проблеми.
  • Динаміка: що виправлено між першою і повторною перевіркою.
  • Чесне обмеження: що це автоматична перевірка, які критерії перевірено автоматично і що потребує ручної перевірки.

Наш сервіс формує такий звіт українською з прив'язкою до ДСТУ EN 301 549:2022 і може перевіряти сайт щотижня протягом гарантійного терміну. Важливо: це автоматична перевірка, а не повний аудит, і не юридична консультація. Автоматика знаходить лише частину проблем. Якщо ТЗ вимагає експертного висновку, автоматичний звіт треба доповнити ручною перевіркою: проходом клавіатурою, роботою зі скринрідером, перевіркою документів. Детальніше про межі автоматики — на сторінці як це працює.

Типові помилки на сайтах публічного сектору

  • PDF-документи без текстового шару, відскановані накази й рішення, які скринрідер не прочитає.
  • Новини з фото без alt або з alt «фото».
  • Таблиці у вигляді картинок (розклади, графіки прийому громадян).
  • Форми звернень без підписів полів і з CAPTCHA без доступної альтернативи.
  • Недостатній контраст у шапці й підвалі з гербом і кольорами громади.
  • Версія «для людей з порушенням зору», яка підміняє виправлення основної версії, але сама не відповідає критеріям.

Більшість цих помилок збігається з тим, що ми бачимо в комерційних сайтах; список із поясненнями — у статті 10 найчастіших помилок доступності, а перелік для самоперевірки — у чек-листі WCAG 2.2.

Чому не «спеціальна версія» і не віджет

Окрема «версія для слабозорих» або віджет, який збільшує шрифт і вмикає контраст, не робить основний сайт доступним. Скринрідер, як і раніше, бачить код основної версії, а помилки в розмітці нікуди не зникають. Детально — у статті чому оверлеї не працюють.

Короткий план для підрядника

  1. Перевірте шаблони (головна, новина, документ, форма звернення) до здачі, а не після.
  2. Виправте помилки в шаблонах: так вони не повторяться на тисячах сторінок.
  3. Навчіть контент-менеджерів замовника заповнювати alt і публікувати доступні документи.
  4. Здайте роботу зі звітом, прив'язаним до ДСТУ EN 301 549:2022.
  5. Перевіряйте сайт регулярно протягом гарантії й показуйте замовнику динаміку.

Відповіді на часті питання

Що таке ДСТУ EN 301 549:2022? Національний стандарт, ідентичний EN 301 549 V3.2.1; для вебу — критерії WCAG 2.1 A і AA.

Що регулює постанова №757? Доступність державних інформаційно-комунікаційних систем і електронних документів; деталі — у чинній редакції на сайті Уряду.

Чи поширюються вимоги на бізнес? Наразі передусім на публічний сектор; статус законопроєкту №14278 треба перевіряти.

Чи достатньо автоматичного звіту? Це не повний аудит: для експертного висновку потрібна ще ручна перевірка.

Перевірте одну сторінку сайту безкоштовно і подивіться, як виглядає звіт.

Джерела

Читайте також